МОЛОДЬ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ НОВОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ

Partager l'article :

МОЛОДЬ УКРАЇНИ

Леся Коцур,

Кандидат історичних наук, викладач

Віталій Коцур,

Кандидат політичних наук, доцент

 

Важливу роль у функціонуванні України відіграє сучасне молоде покоління. Молодіжну політику держави регулює низка нормативно-правових документів покликаних забезпечити соціальне, матеріальне, духовно-культурне і політичне становище молоді [9].

Молоддю в Україні вважаються особи віком від 15 до 34 років. На сьогодні таких осіб у країні приблизно 12,7 млн. Проте останнім часом загальна чисельність населення України зменшується, так само скорочується і кількість молоді. На приклад, за період з 2000 року по 2014 рік чисельність молоді скоротилась на 1,5 млн осіб. Загалом по Україні частка молодих городян становить 70%. У сільській місцевості вона близька до 27%. Найбільше скорочення молодого населення в Україні протягом останніх 14 років відбулось у східних промислових регіонах нашої країни – Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях. У Києві навпаки, молоді побільшало [10; 4].

«Наймолодшим» є населення у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій областях. Найбільш привабливими щодо життєвих перспектив і можливостей трудової реалізації для молоді є Київ, а також Харківська і Одеська області [10]. При цьому фінансування потреб молоді, окрім столиці, є найвищим у Сумській області [3].

Серед пріоритетів у житті молодих українців переважають: народження та виховання дітей – 48%; пошук роботи та досягнення певних результатів у ній 44%; заробляння/отримання достатньої кількості грошей 36%; пошук коханої людини та/або одруження – 21%; здоров’я (ведення здорового способу життя, подолання певної хвороби тощо) – 19%; свобода і незалежність в своїх рішеннях та вчинках 18%; здобуття освіти (включно з самоосвітою) – 15% і цікаве дозвілля – 15% [6].

Закономірно, що пріоритети змінюються з віком. Молоді люди у віці 14-19 років найчастіше основними пріоритетами називають освіту та роботу; у віці 20-24 років – роботу; у людей 24-34 років основними стають пріоритети, пов’язані з народженням та вихованням дітей. З віком знижується прагнення до пошуку коханої людини або одруження (найчастіше тому, що з віком молоді люди досягають цієї цілі) і підвищується пріоритетність цілей, пов’язаних з дітьми, зароблянням грошей та здоров’ям.

Оцінюючи свої фінансові потреби, лише 1% молоді вважає, що вже досягли бажаного фінансового становища в Україні. Також, досить гостро стоїть проблема забезпеченості молоді житлом – у віковій групі 30-34 років лише половина респондентів мають власне помешкання, 33% живуть у батьків або родичів, решта винаймають квартиру/кімнату або проживають у гуртожитку [6, с. 5].

Така важлива складова як освіта, нею задоволені 67% представників української молоді (цілком або скоріше задоволені своєю освітою; тоді як незадоволених – 14% (решта обрали нейтральну оцінку або не змогли відповісти). Безробіття у середовищі української молоді сягає 9 %.

Пріоритетними видами дозвілля української молоді є: 62% – це подорожі закордон; 50% – подорожі Україною; 35% – концерти або шоу; 30% – спорт (с. 5-6). Також більшість молодих людей задоволені послугами медичних закладів, при цьому, задоволеність послугами приватних медичних закладів є вищою, ніж задоволеність послугами державних/комунальних закладів. Одним з факторів незадоволення останніми є хабарництво [6, с. 7].

В Україні понад 5% населення країни – вегетаріанці, а це майже 2 мільйони людей. Більшість тих, хто відмовився від вживання м’яса, риби та морепродуктів, – молодь. За даними дослідження, найпоширеніший вік українських вегетаріанців – від 18 до 20 років. Цього ж віку і більшість веганів – або тих, хто відмовився від усіх продуктів тваринного походження, зокрема нерослинних молока та сиру [1].

У молодіжному середовищі спостерігається ефективна та цілеспрямована громадська самоорганізація у неформальних об’єднаннях та рухах [11, 12, 13]. Найяскравішим підтвердженням цієї тенденції стали протестні акції наприкінці 2013 – початку 2014 року. Саме молодь та студентство були однією із найактивніших і послідовних рушійних сил Революції гідності. Завдяки їх безкомпромісній боротьбі вдалося відстояти незворотність демократичних перетворень в Україні та її євроінтеграційний вибір [10].

Негативним явищем серед української молоді є самогубства, переважно у віці від 15 до 19 років. Також, на жаль, в Україні поширеним серед молоді є алкоголь, наркотики і тютюнопаління. За даними експерта Р. Сафіулліна, станом на 2010 р. в Україні палило 45% юнаків і 35% дівчат [2]. Проте, у 2017 р. кількість курців серед молоді в Україні зменшилася на 27% [5].

Вживають алкоголь 68% хлопців і 64% дівчат. Крім того, близько 80% наркозалежних – це молоді люди віком від 14 до 35 років. Наприклад, за останні 10 років (з 2000 по 2010 рр.) частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася у 6-8 разів [2].

Задля запобігання негативних проявів у середовищі молоді в Україні реалізується понад 15 загальнодержавних та міжвідомчих програм, якими серед іншого передбачається утвердження здорового способу життя [2, 14]. Серед них важливу роль відіграє «Концепція Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016-2020 роки». Програма ґрунтується на науковому аналізі стану і проблем розвитку української молоді, результатів попереднього етапу реалізації державної політики у молодіжній сфері в Україні, а також враховує програмні вимоги і перспективи, визначені Стратегією розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року, що регламентують європейські засади розвитку молодіжної політики [7].

Основними проблемами, які потребують розв’язання у концепції визначені:

  • несистемний характер формування у молодих людей громадянської позиції та національно-патріотичної свідомості;
  • відсутність у молоді мотивів та навичок до самостійного отримання знань;
  • низький рівень зайнятості молоді на ринку праці за обраною професією та практичних вмінь і навичок молодих фахівців;
  • складність та тривалість переходу молоді від навчання до стабільної та задовільної роботи;
  • повільні темпи розвитку підприємництва серед молоді;
  • недостатнє використання інноваційного потенціалу молоді;
  • низька якість загальної середньої освіти молоді;
  • високий рівень захворюваності та смертності молоді, слабка мотивація до дотримання молодими людьми здорового і безпечного способу життя, недостатній рівень знань та навичок молоді у галузі безпеки життєдіяльності;
  • недостатнє набуття молодими людьми знань, умінь та навичок поза системою освіти з метою підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці;
  • низький рівень професійної орієнтації молоді;
  • відсутність сталої тенденції до зниження рівня злочинності у молодіжному середовищі, насильства та системної роботи у сфері їх профілактики;
  • низький рівень забезпечення молодих сімей житлом;
  • низький рівень організації та культури молодіжного дозвілля;
  • слабка інтегрованість української молоді у європейське та світове молодіжне співтовариство [7; 8].

Отже, на сьогоднішній день ситуація в молодіжному середовищі складна. Тому в Україні існує потреба у впровадженні більш прагматичної та обґрунтованої політики у молодіжній сфері, що означає підготовку молоді як суспільно активних громадян, здатних до життя у самоорганізованій громаді та суспільстві.

ЛІТЕРАТУРА

  1. В Україні дедалі більше молоді відмовляється від вживання м’яса [Електронний Ресурс] – Новини «ТСН», 25.10.2017. – Режим доступу: https://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-dedali-bilshe-molodi-vidmovlyayetsya-vid-vzhivannya-m-yasa-1021490.html (08.02.2018).
  2. В Україні зростає кількість самогубств серед молоді [Електронний Ресурс] / Інформаційне агентство «УНІАН», 03.11.2010. – Режим доступу: https://health.unian.ua/country/421134-v-ukrajini-zrostae-kilkist-samogubstv-sered-molodi.html (08.02.2018).
  3. Де в Україні найбільше дбають про молодь? Порівняльний аналіз [Електронний Ресурс] / Молодий народний рух. – 26 вересня, 2016. – Режим доступу: http://www.mnr.in.ua/analtika/de-v-ukran-nayblyshe-dbayuty-pro-molody-porvnyalyniy-analz.html (08.02.2018).
  4. Демографічна та соціальна статистика / Населення та міграція [Електронний Ресурс] / Держстат України, 1998-2018. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ds.htm (10.02.2018).
  5. Кількість курців серед молоді в Україні зменшилася на 27% [Електронний Ресурс] / Антоніна Чундак, 21.03.2017. – Режим доступу: http://studway.com.ua/kilkist-kurciv/ (08.02.2018).
  6. «Молодь України-2015» молоді [Електронний Ресурс] / Інна Волосевич, Сергій Герасимчук, Тетяна Костюченко. – ООН в Україні, 2015. – 88 с. – Режим доступу: https://www.gfk.com/fileadmin/user_upload/dyna_content/UA/Molod_Ukraine_2015_UA.pdf (08.02.2018).
  7. Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми « Молодь України » на 2016-2020 роки [Електронний Ресурс] / Розпорядження Кабінету Міністрів України, від 30 вересня 2015 р. № 1018-р. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/248528402?=print (08.02.2018).
  8. Смук О., Козубовський М. Соціальні проблеми сучасної молоді України в умовах трансформації політичної та соціально-економічної систем / Оксана Смук, Максим Козубовський. – Науковий Вісник Ужгородського національного університету. – Серія «Педагогіка, соціальна робота», Випуск 30. – С. 159-161.
  9. Соціальні проблеми молоді в Україні [Електронний Ресурс] / за результатами дослідження громадської думки Центру Разумкова (2003-2006 рр.) – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/monitor/april08/27.htm (08.02.2018).
  10. Україна відзначає День молоді [Електронний Ресурс] / Укрінформ – Мультимедійна платформа іномовлення України, 25.06.2017. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2253792-ukraina-vidznacae-den-molodi.html (08.02.2018).
  11. Коцур В., Гайдаєнко І. Молодіжний рух в Україні (друга половина 80-х рр. ХХ ст.)/ В. Коцур, І. Гайдаєнко // Переяславський літопис: зб. наук. статей. Вип. 6. / [ред. колегія: Коцур В.П. (голов. ред.) та ін.]. – Переяслав-Хмельницький, 2014. – С. 99-107.
  12. Коцур В., Гайдаєнко І. Молодіжний рух в університетах Києва наприкінці 80-х рр. ХХ ст. / В. Коцур, І. Гайдаєнко // Переяславський літопис: зб. наук. статей. Вип. 6. / [ред. колегія: Коцур В.П. (голов. ред.) та ін.]. – Переяслав-Хмельницький, 2014. – С. 107-114.
  13. Гайдаєнко І., Коцур В. Молодіжний рух і молодіжні організації в Україні у 90-ті роки ХХ ст/ В. Коцур, І. Гайдаєнко // Гуманітарний Вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: збірник наукових праць – Переяслав-Хмельницький, 2014. − Вип. 32. – С. 247-260.
  14. Коцур В. Державна молодіжна політика в Україні та механізми її реалізації на початку 90-х років ХХ ст / В. Коцур // Гуманітарний Вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: збірник наукових праць – Переяслав-Хмельницький, 2014. − Вип. 33. – С. 240 – 251.
Partager l'article :
A propos de Lesya Kotsur 3 Articles
Кандидат історичних наук, викладач Candidate en sciences historiques, maître de conférences

Soyez le premier à commenter

Laissez un commentaire