ТРУДОВА ЗАЙНЯТІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ: НЕГАТИВНІ ПРОЯВИ

Partager l'article :

Anotation:

English : These article shows characteristics of working employment of the Ukrainian population , especially young people, in recent years. Condition of labor market in the state is analyzed. Number of negative effects related to youth employment in modern Ukraine is revealed. Special attention is paid to the working and educational emigration of young Ukrainians to the nearest countries and consequences of this process.

Français : Cet article montre les caractéristiques de l’emploi salarié dans la population ukrainienne, en particulier les jeunes sur ces dernières années. Il decrit aussi la condition du marché du travail dans l’Etat et les nombreux effets négatifs liés à l’emploi des jeunes dans l’Ukraine moderne. Une attention particulière est accordée à l’émigration professionnelle et éducative des jeunes Ukrainiens vers les pays les plus proches et aux conséquences de ce processus.

 

Трудова зайнятість населення є однією з головних складових будь-якого суспільства. При цьому не останню роль відіграє працевлаштування молоді, адже жодні політичні, технологічні, соціальні чи економічні завдання не можуть бути реалізовані у довготривалій перспективі без залучення трудового потенціалу молодого покоління. В умовах сьогодення ця проблема є дедалі гострішою для українського суспільства, адже кожного року Україна втрачає перспективну молодь, яка виїжджає закордон у пошуках кращої долі.

Офіційна статистика висвітлює сучасні тенденції, які притаманні зайнятості українського населення та стан трудового ринку праці впродовж останніх років. Так, дані останніх років свідчать, що чисельність економічно активного населення в Україні віком від 15 до 70 років коливається в межах 62% (близько 17 млн.), а економічно зайнятими є понад 56% громадян [8]. З-поміж них чисельність економічно активної молоді сягає 7-8 млн. осіб і має різний рівень трудової зайнятості. Зокрема, у віці від 15 до 24 років зайнято 35,1% молоді; у віці від 25 до 29 років – 79,0 %; а у віці від 30 до 34 років – 82%. Також чоловіче населення є більш працевлаштованим (69,1%) ніж жіноче (55,9%), а різниця у зайнятості між міським (62,8%) і сільським (60,9%) населенням становить приблизно 2% [11]. При цьому, значний відсоток молодих українців є зайнятими у неформальному секторі економіки і сягає позначки майже у 37%. Окрім того, значну частину молоді поставлено на облік в державній службі зайнятості [5].

Статистичні дані за останні роки висвітлюють і загальний рівень безробіття населення, яке в Україні становить 9,3–9,7%. Водночас характерно, що найвищим рівень безробіття спостерігається саме в середовищі молоді. Лише у віковій категорії молоді від 15 до 24 років безробітних налічується понад 23% осіб; у категорії 25-29 років – 11,7%, а у категорії 30-34 роки – 8,9%. Разом з тим, різниця безробіття між чоловіками й жінками становить приблизно 3%, а між міським і сільським населенням – 0,5% [10]. Така складна ситуація на робітничому ринку характерна й тому, що навантаження лише зареєстрованих безробітних на одну вакансію становить більше 6 осіб [3].

Не останню роль в українському суспільстві відіграють й напрямки працевлаштування, які не завжди є привабливими для молоді. Так, основними видами зайнятості в економічній діяльності є оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; сільське, лісове та рибне господарство; промисловість, освіта, охорона здоров’я та надання соціальної допомоги. Найменш задіяним населення є галузі інформації, мистецтва, спорту, розваг та відпочинку [1].

Доповнюють перелік сучасних проблем, пов’язаних із трудовою зайнятістю молоді й низький рівень формування професійних компетентностей, нівелювання статусу кваліфікованого робітника, низька заробітна плата (середня по Україні складає 5 183 / 200 дол.) [8], активізація нелегального трудового міграційного та еміграційного руху. З другого боку, гострою є проблема отримання молодими спеціалістами першого трудового досвіду, або ж хоча б першого пристойного запису у трудовій книжці в умовах, коли роботодавці ще не готові витрачати час і кошти на перенавчання під свої запити «дипломованих» спеціалістів [5].

Низька конкурентоспроможність молоді, яка є менш захищеною складовою робочої сили на ринку праці, пояснюється відсутністю практичного досвіду й необхідного стажу роботи з спеціальності. В той же час молоді люди найчастіше першими потрапляють під скорочення при реорганізації підприємств, або стають безробітними відразу ж після закінчення навчального закладу. Також молодь не поспішає займати вакантні робочі місця на підприємствах із застарілим устаткуванням та поганими умовами праці [7].

Незважаючи на те, що в Україні державна служба зайнятості намагається знизити негативні прояви у сфері безробіття за допомогою працевлаштування громадян в різних сферах [9] та виплат допомоги по безробіттю (лише у 2017 році понад 280 тис. осіб отримували таку допомогу) [2] здолати кризу поки що не вдається. Молодь галопуючими темпами виїжджає до країн близького зарубіжжя з метою кращого працевлаштування. Характерним стає такий процес, коли спочатку виїжджають емігранти-піонери, які закріплюються в новій країні (влаштовуються на роботі і знаходять житло). Потім до них приїздять родичі, друзі, колеги – хвиля еміграції збільшується, поширюється, але через деякий час вона спадає. Далі процес повторюється. Сучасна трудова міграція являє собою не епізодичні хвилі, а набула постійних та багатоманітних форм [14]. А трудова міграція висококваліфікованих спеціалістів сучасних професій в умовах діяльності практично не знає національних меж.

Так, згідно офіційної статистики незважаючи на те, що у 2017 р. загальний міграційний приріст населення становив 11997 осіб – і це без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції – в цілому по регіонах спостерігається від’ємне сальдо [6], особливо серед молоді. Більше того, експерти називають різні цифри українців, які вибули за кордон з метою працевлаштування: вони коливаються в межах від 1,5 до 4 млн осіб, (станом на 1 січня 2013 р.), та до 34,1% економічно активного населення України працездатного віку. Молоді люди, які брали участь у трудових міграціях протягом останніх 3,5 років, складають близько 5,1% населення України працездатного віку, а за останні 1,5 року – 4,4%. Майже половина всіх трудових українських мігрантів перебуває в країнах Європейського Союзу. Переважна більшість їх – в Італії (13,4%), Чехії (12,8%), Польщі (7,4%), Іспанії (3,9%) та Португалії (3%) [15; 14]. Такий розподіл трудових мігрантів пояснюється, зокрема, прагненням знайти краще оплачувану роботу в країнах зі спорідненою ментальністю і релігією. В результаті цього в молодіжному середовищі починають переважати негативні наслідки процесів трудової міграції. Зокрема, скорочуються демографічні показники; з’являється соціальне сирітство; руйнуються сім’ї тощо [14].

Подібні еміграційні настрої спостерігаються і в студентському середовищі. Серед студентів таких – близько 70%. Українські студенти є цікавими для західних компаній, особливо це стосується технічних вузів. Після навчання по-обміну більшість студентів не повертається на батьківщину [4]. Діти цілими класами виїжджають на навчання закордон. Понад 50 тис. студентів з України навчаються в одній тільки Польщі, і з кожним роком цей показник росте, позбавляючи Україну кваліфікованих талановитих громадян [16; 12]. Інтерес до європейських вузів також зумовлено недостатньо ефективною державною політикою у сфері освіти та низьким рівнем життя в Україні. Так, в іноземних державах набагато лояльніші умови вступу у вищі навчальні заклади ніж в Україні, зокрема, відсутня система незалежного зовнішнього оцінювання (ЗНО), а також сприятливі умови для працевлаштування. Водночас директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська запевняє, що освіта в Європі є лише приводом для того, аби залишити Україну. «Міграційні настрої української молоді зашкалюють, – каже вона. Навіть ті, що вже отримали освіту в Україні, прагнуть її продовжити у ЄС, аби лише реалізувати свій освітній потенціал і отримати можливість жити в кращих умовах» [13]. Більше того, прогнозується, що такі негативні прояви будуть зростати й надалі.

Отже, огляд даної проблеми свідчить про те, що трудова зайнятість українського населення залежить від низки факторів. При цьому ключовими серед них є розвиток економіки та якісна освітня політика держави. Саме кризові явища у секторі економіки породжують в Україні безробіття, що свою чергу спонукає молодих українців виїжджати за кордон з метою пошуку роботи. Посилюють ці тенденції і негативні явища, пов’язані з освітою. Зокрема, українська сфера освіти має низький рівень фінансування та використовує занадто застарілі підходи під час навчально-виховного процесу, а національна система оцінювання якості знань часто є занадто не посильною для української молоді, що лише посилює негативні тенденції серед молодих українців полишити Україну.

Ці та інші фактори свідчать, що на сьогоднішній день в Україні практично відсутня виважена внутрішня політика та система заохочень для молоді, покликана зупинити вказані негативні тенденції трудової та освітньої еміграції.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Зайняте населення за видами економічної діяльності у 2012-2016 роках (КВЕД-2010) [Електронний ресурс] / Держстат України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/rp/zn_ed/zn_ed_u/zn_ed_2013_u.htm (13.03.2018).
  2. Зареєстроване безробіття у 2017 році (за даними державної служби зайнятості) [Електронний ресурс] / Держстат України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/rp/sz_br/sz_br_u/zb_u2017.htm (13.03.2018).
  3. Кількість зареєстрованих безробітних та кількість вакансій у 2018 році (за даними державної служби зайнятості) [Електронний ресурс] / Держстат України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/rp/sz_br/sz_br_u/kzbr_ta_vakan_u2018.htm (13.03.2018).
  4. Коваленко Н. Соціологи: Більшість української молоді – потенційні трудові мігранти [Електронний ресурс] / Наталка Коваленко, Надія Шерстюк. – 5 липня 2010. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/2091427.html (13.03.2018).
  5. Мельничук Д.П. Зайнятість молоді в Україні: стан, актуальні завдання та пріоритетні кроки [Електронний ресурс] / Д.П. Мельничук, Ю.В. Богоявленська. – Режим доступу: http://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/6387/3/82-87.pdf (13.03.2018).
  6. Міграційний рух населення у 2017 році [Електронний ресурс] / Держстат України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/ds/mr/mr_u/mr1217_u.html (13.03.2018).
  7. Натолока О.О. Основні проблеми працевлаштування молоді в Україні [Електронний ресурс] / О.О. Натолока. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/conf/2013-2/doc/2/22.pdf (13.03.2018).
  8. Основні показники ринку праці (річні дані) [Електронний ресурс] / Держстат України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/rp/ean/ean_u/osp_rik_b_07u.htm (13.03.2018).
  9. Працевлаштування зареєстрованих безробітних за видами економічної діяльності у 2017 році (за даними державної служби зайнятості) [Електронний ресурс] / Держстат України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/rp/sz_br/sz_br_u/pnz_g_u2017.htm (13.03.2018).
  10. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2016 році [Електронний ресурс] / Держстат України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/rp/eans/eans_u/rbrn_rik16_u.htm (13.03.2018).
  11. Рівень економічної активності населення за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2016 році [Електронний ресурс] / Держстат України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/rp/eans/eans_u/rean_rik16_u.htm (13.03.2018).
  12. Українські студенти закордоном: скільки та чому? [Електронний ресурс] / Єгор Стадний, Олександра Слободян. – 2016. – Режим доступу: https://cedos.org.ua/uk/osvita/ukrainski-studenty-za-kordonom-skilky-ta-chomu (17.03.2018).
  13. Українці на навчання за кордон: залюбки і часто назавжди [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dw.com/uk/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96-%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F (17.03.2018).
  14. Чорна В.О. Трудова міграція молоді як фактор руйнування трудового потенціалу України [Електронний ресурс] / В.О. Чорна. – Режим доступу: file:///C:/Users/US/Downloads/Npchdusoc_2014_234_222_24.pdf (13.03.2018).
  15. Щерба Г.І. Трудова міграція молоді та її наслідки для дітей в українському суспільстві [Електронний ресурс] / Г.І. Щерба – Режим доступу: file:///C:/Users/US/Downloads/Usoc_2011_3_15.pdf (13.03.2018).
  16. Щербатенко О. Чемоданний настрій. Якими є реальні масштаби української еміграції [Електронний ресурс] / Олексій Щербатенко. – 23 січня 2017. – Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/publications/2017/01/23/618436/ (17.03.2018).
Partager l'article :
A propos de Lesya Kotsur 5 Articles
Кандидат історичних наук, викладач Candidate en sciences historiques, maître de conférences

Soyez le premier à commenter

Laissez un commentaire