України: вплив «совєтської» історичної пам’яті на молодь україни

Partager l'article :

Анотація. Проаналізовано вплив «совєтської» історичної пам’яті та стереотипів на світогляд української молоді. Cтатистичні дані свідчать, незважаючи не те, що кількість молоді з радянським мисленням в Україні щороку зменшується, їх відсоток у суспільстві залишається високим. З’ясовано, що серед найпоширеніших факторів, які формують радянське мислення у молоді є: соціально-економічний розвиток країни, родинне та соціальне середовище, географічне розташування, наявність радянських традицій та символіки тощо Леся Коцур & Віталій Коцур 

Abstract. The influence of “Soviet” historical memory and stereotypes on the worldview of Ukrainian youth is analyzed Statistics show that although the number of young people with Soviet thinking in Ukraine decreases annually, their percentage in society is high.  The most common factors shaping Soviet thinking in youth are socio-economic development of the country, family and social environment, geographical location, the presence of Soviet traditions and symbols. By Lesia Kotsur and  Vitalii Kotsur

Однією з проблем сучасного українського суспільства є поляризація цивілізаційної свідомості населення. Навіть після 26 років незалежності у значної частини українського населення продовжує домінувати радянське мислення. Зіткнення двох світоглядів – демократичного і «совєтського» породжують внутрішньодержавні соціальні протиріччя насамперед на Півдні та Сході України. В результаті країна отримала низку проблем, наслідком яких стала втрата частини державних територій. Саме тому дана тема є надзвичайно актуальною в умовах сьогодення, адже подолання радянських стереотипів у свідомості українців потребує значних зусиль. Ситуація ускладнюється й тим, що радянська пам’ять та мислення домінує не лише у людей народжених в СРСР, а й у значної частини молодих українців.

Статистичні дані свідчать, що нині 30% українців сумують за СРСР, цей показник на 15% нижчий ніж у 2010 р. Серед молоді до 29-ти років таких налічується 14% і більш ніж 25% тих, кому від 30 до 39 років [5]. Опитування центру «Нова Європа» Фонду ім. Фрідріха Еберта доводить, що лише 13% молоді негативно ставиться до розпаду СРСР, що у свою чергу підтверджує вище вказані результати [7]. Більше того, відповідаючи на запитання щодо ставлення до розпаду Радянського Союзу, 34% молодих людей взагалі не можуть дати відповіді або ж визначитися з нею. Такий же відсоток опитаних ставиться до цієї події позитивно або дуже позитивно [7, с. 28].

Опитування соціологічної групи «Рейтинг» у 2017 р. також продемонструвало, що за Радянським Союзом жалкує кожний третій респондент з вікової категорії 36-50 років, а число носіїв ностальгії серед тих, кому за 50 ще вищий – фактично половина (49%). Регіональний зріз виявив, що вихідці з Півдня і Сходу набагато частіше обирали варіанти «важко відповісти» чи «немає відповіді». На Півдні сумарно кількість таких опитаних становить 51%, на Сході – 40%. Із передбачуваного: у Західному регіоні найчастіше висловлювали схвальні оцінки щодо розпаду СРСР – 36%. У решті регіонів з невеликою різницею домінує нейтральний варіант (оцінка «3») – у межах 20-25%: так, на Сході цю опцію обрало 24% опитаних, у Центрі – 25%, на Півночі – 22%, дещо менше на Півдні – 18%. Загалом негативно до розпаду СРСР ставиться більш-менш однакова кількість опитаних в усіх регіонах – цей показник не перевищує 10%. Зокрема, десятибального максимуму було досягнуто на Сході; у той час як на Півночі, Заході, у Центрі цей показник узагалі не вищий 5% [7, с. 68]. Показово, але чим молодший респондент, тим тяжче йому взагалі висловлювати свою позицію щодо існування й розпаду СРСР. Тренд на уникнення відповіді, особливо характерний для респондентів Південного, а ще більше Східного регіонів [7, с. 53].

На тлі соціально-економічних проблем в державі, низької освіченості населення,  посилено реанімуються міфи про «щасливе радянське минуле». За розпадом Союзу починають шкодувати ті люди, які ніколи там не жили, чи майже його не пам’ятають. В їхніх очах «Совєтський Союз» виглядає таким собі проектом, який пропонував ідею рівних можливостей і життєвих шансів. Причому молоде покоління, яке ностальгує, не задумується над обмеженістю цих можливостей. Водночас російська пропаганда переконливо доводить, що сучасна Російська Федерація – це той самий СРСР, а тому радянські погляди деяких українців мають проросійське підґрунтя [5]. Прихильники Радянського Союзу пропагують минуле щасливе життя в «Совєтській Україні». Але не реальне життя і побут українців радянської доби, яке було складним, особливо в сільській місцевості, а заштамповане, заідеологізоване, ідеальне відзняте в кінофільмах, оспіване в комуністичних піснях тощо. В радянських фільмах, усі люди щасливі, живуть в величезних квартирах, їздять на автомобілях (хоча в СРСР особистий автомобіль був дефіцитом), нескінченно гуляють в ресторанах і барах, а якщо і ходять на роботу то лише, для того щоб завести любовну інтрижку. Тому не дивно, що в радянських фільмах найбільшою проблемою людей є любовні негаразди, а інших проблем взагалі не існує. Не життя, а просто рай на землі. Цей міфічний СРСР дуже сильно засів в головах частини молодого покоління і зруйнувати його дуже важко [4].

Характерно, що «совєтська» історична пам’ять окрім ідеалістичних фільмів увіковічена і до цього часу живе у книгах, символах, гаслах, святах, топонімічних назвах, пам’ятках культури, побуті й мові, на основі якої виростає молоде покоління. Так, в Україні навіть День молоді святкують в останню неділю червня, як було при СРСР, а не за міжнародним зразком (12 серпня – Міжнародний день молоді ООН; 10 листопада – Всесвітній день молоді) [1; 8].

Потужний вплив радянської історичної пам’яті серед молоді, неабияк впливає на формування національної ідентичності. Зокрема, соціологічні опитування за 2017 р. свідчать, що локальна та регіональна ідентичності української молоді є сильнішими за національну. Так, 73% опитаних повною мірою бачать себе як мешканці свого міста, 69% – як жителі свого регіону і 66% – як громадяни України. Найбільше відчувають свою громадянську приналежність у Північному (79% тих, хто обрав варіант відповіді «бачу повною мірою») та Західному (70%) регіонах, найменше – на Сході (48%). Лише 61% української молоді пишається або скоріше пишається тим, що він/вона є громадянином України. 54% молоді повною мірою або скоріше бачать себе громадянами світу. Щодо європейської ідентичності, то тільки 32% молоді України повною мірою почуваються європейцями. Самовизначення як громадянина світу та європейця найбільш поширене серед молоді Києва та Західної України, найменше – на Сході та Півдні [7, с. 27-28]. При цьому, на окупованих територіях, де пропаганда радянських цінностей є високою, регіональна ідентичність серед молоді є доволі слабкою. Так, наприкінці березня 2018 р. «Медіагрупа «ДНР.Live» проводила дослідження. І, серед іншого, там було питання до молоді: «Чи пов’язуєте ви своє майбутнє з «ДНР»?, то 74% відповіли – ні, через те що не реалізуються ті ціннісні орієнтації, якими живе молодь» [2; 7].

Зазначимо, що серед молоді ностальгія за СРСР формується у процесі «трансляції своїх цінностей старшим поколінням», що позначається на їхніх світоглядних позиціях. Значна частина старшого покоління, що ностальгує за радянським минулим, усіляко намагається переконати молодь у тому, що в період СРСР в суспільстві не було багатьох вад, які сьогодні дуже дратують українців. Це зокрема, велике соціальне розшарування та необмежена нахабність так званої сучасної еліти. Ностальгують і за прожитковим мінімумом, безкоштовною освітою і ще багатьма чинниками, які суттєво полегшували побут і життя людей. Водночас українці, що сумують за радянськими часами, вочевидь недооцінюють або можливо не користуються тими благами, які держава набула з незалежністю [6; 3].

Отже, в Україні й до цього часу частина суспільства перебуває у полоні «совєтських» стереотипів. Поряд із представниками старшого покоління, частина молоді також пронизана радянською історичною пам’яттю й міфами. Показово, але на формування радянського мислення молоді неабияк впливає соціально-економічний розвиток держави, наявність у суспільстві «совєтської» символіки та вплив старшого покоління. Тому, щоб в Україні не переважали «Гомо совєтікуси», необхідно проводити виважену державну інформаційно-культурну політику, спрямовану на зменшення впливу «совєтської» історичної пам’яті на молодь. Адже історична пам’ять – індивідуальна й колективна – є результатом взаємодії особистості і соціального середовища і до того часу, поки українське соціальне середовище буде пронизане радянським змістом, побудувати нову модерну Українську Державу буде важко. Окрім того, потрібно змінювати політичну культуру, від пасивної, де лише декларуються демократичні принципи, до активної наповненою реальними ідеями і механізмами їх реалізації.

 

ЛІТЕРАТУРА

References

  1. Готра О. Історична пам’ять як чинник формування ідентичності. Олена Готра. Intermarum: історія, політика, культура. 2015. Вип. 2., С. 143-155. URL: file:///C:/Users/US/Downloads/90416-190066-1-SM.pdf (дата звернення 25.03.2018).
  2. Овіннікова Т. «Ностальгія за радянщиною». Як на окупованій частині Донбасу відновлюють СРСР. «Радіо Свобода», 30-04-2018. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/donbass-realii-sssr/29197684.html (05.05.2018).
  3. Опитування: кількість українців, що жалкують за СРСР, за чотири роки зменшилася у 1,5 рази. «Тиждень.ua», 2014-05-05. URL: http://m.tyzhden.ua/news/109108 (дата звернення 05.05.2018).
  4. Охріменко О. Чому існує ностальгія за СРСР серед українців і не лише українців. Новини на Gazeta.ua. 20-02-2013. URL: https://gazeta.ua/blog/36276/comu-isnuye-nostalgiya-za-srsr-sered-ukrayinciv-i-ne-lishe-ukrayinciv (дата звернення 05.05.2018).
  5. Радянська людина. Чому ваш сусід сумує за Союзом. Наталія Судакова, УП. URL: https://dilovyi.info/radyanska-lyudyna-chomu-vash-susid-sumuye-za-soyuzom/ (дата звернення 03.2018).
  6. Соціолог: ностальгія українців за СРСР викликана роздратуванням і впливом Росії. «Тиждень.ua», 2013-08-26. URL: http://m.tyzhden.ua/news/87831 (дата звернення 05.05.2018).
  7. Українське покоління Z: цінності та орієнтири. Результати загальнонаціонального опитування. Київ, 2017. 135 с. URL: http://neweurope.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/Ukr_Generation_ukr_inet-1.pdf (дата звернення 04.05.2018).
  8. Чередник М. Радянський День молоді або чому ми святкуємо радянські свята? Чередник М. Житомир.info. 29-06-2016. URL: https://www.zhitomir.info/post_1374.html (дата звернення 05.05.2018).
Partager l'article :

Soyez le premier à commenter

Laissez un commentaire